Про книгу
Цей класичний науково-фантастичний твір розповідає про безіменного оповідача в той час, коли людство стикається з несподіваним і нищівним вторгненням із Марса. Коли надзвичайно розумні, холодні та розважливі істоти прибувають на Землю в загадкових циліндрах, історія показує раптовий крах людської самовпевненості та боротьбу за виживання проти технологічно вищої й безжальної інопланетної сили.
Початок книги
I. THE EVE OF THE WAR.
I. НАПЕРЕДОДНІ ВІЙНИ.
No one would have believed in the last years of the nineteenth century
Ніхто не повірив би в останні роки дев’ятнадцятого століття
that this world was being watched keenly and closely by intelligences greater than man’s and yet as mortal as his own;
що за цим світом пильно й уважно стежили розумні істоти, вищі за людину, і все ж смертні так само, як і вона;
that as men busied themselves about their various concerns they were scrutinised and studied, perhaps almost as narrowly
що поки люди були зайняті своїми різноманітними справами, за ними спостерігали й вивчали їх, можливо, майже так само пильно
as a man with a microscope might scrutinise the transient creatures that swarm and multiply in a drop of water.
як людина з мікроскопом могла б розглядати минущих істот, що кишать і розмножуються в краплі води.
With infinite complacency men went to and fro over this globe about their little affairs,
З безмежним самовдоволенням люди ходили туди й сюди по цій земній кулі, займаючись своїми дрібними справами,
serene in their assurance of their empire over matter.
спокійні у своїй упевненості щодо свого панування над матерією.
It is possible that the infusoria under the microscope do the same.
Можливо, інфузорії під мікроскопом роблять те саме.
No one gave a thought to the older worlds of space as sources of human danger,
Ніхто не думав про старіші світи космосу як про джерела небезпеки для людей,
or thought of them only to dismiss the idea of life upon them as impossible or improbable.
або думав про них лише для того, щоб відкинути думку про життя на них як неможливе або малоймовірне.
It is curious to recall some of the mental habits of those departed days.
Цікаво згадати деякі розумові звички тих минулих днів.
At most terrestrial men fancied there might be other men upon Mars,
Щонайбільше, земні люди уявляли, що на Марсі можуть бути інші люди,
perhaps inferior to themselves and ready to welcome a missionary enterprise.
можливо, нижчі за них самих і готові привітати місіонерське починання.
Yet across the gulf of space, minds that are to our minds as ours are to those of the beasts
Та через прірву простору розуми, які для наших розумів є тим самим, чим наші є для розумів звірів,
that perish, intellects vast and cool and unsympathetic, regarded this earth with envious eyes,
що гинуть, величезні, холодні й позбавлені співчуття інтелекти дивилися на цю Землю заздрісними очима,
and slowly and surely drew their plans against us.
і повільно та впевнено складали плани проти нас.
And early in the twentieth century came the great disillusionment.
А на початку двадцятого століття прийшло велике розчарування.
The planet Mars, I scarcely need remind the reader, revolves about the sun at a mean distance of 140,000,000 miles,
Планета Марс, не маю потреби нагадувати читачеві, обертається навколо Сонця на середній відстані 140 000 000 миль,
and the light and heat it receives from the sun is barely half of that received by this world.
і світла й тепла, які вона отримує від Сонця, ледве половина від того, що отримує ця Земля.
It must be, if the nebular hypothesis has any truth, older than our world;
Якщо в небулярній гіпотезі є хоч якась правда, вона мусить бути старшою за наш світ;