Про книгу
Покинувши весняне прибирання, самотній Кріт вибирається у світ нагорі й відкриває для себе чарівний берег річки. Там він знайомиться з Водяним Щуром, який відкриває йому радощі катання на човні та дружбу місцевої звірячої громади. Ця класична казка розповідає про їхні неквапливі пригоди на річці та зустрічі з дивакуватими мешканцями навколишніх лісів.
Початок книги
I. THE RIVER BANK
I. БЕРЕГ РІЧКИ
The Mole had been working very hard all the morning, spring-cleaning his little home.
Кріт дуже тяжко працював увесь ранок, роблячи весняне прибирання у своїй маленькій домівці.
First with brooms, then with dusters; then on ladders and steps and chairs, with a brush and a pail of whitewash;
Спершу мітлами, потім ганчірками для пилу; потім на драбинах, і сходинках, і стільцях, зі щіткою і відром вапна;
till he had dust in his throat and eyes,
аж поки в нього не було пилу в горлі й очах,
and splashes of whitewash all over his black fur, and an aching back and weary arms.
і бризок вапна по всьому його чорному хутру, і болючої спини, і втомлених рук.
Spring was moving in the air above and in the earth below and around him,
Весна рухалася в повітрі вгорі і в землі внизу та навколо нього,
penetrating even his dark and lowly little house with its spirit of divine discontent and longing.
проникаючи навіть у його темний і скромний маленький дім своїм духом божественного невдоволення й туги.
It was small wonder, then, that he suddenly flung down his brush on the floor, said “Bother!” and “O blow!”
Тож не дивно, що він раптом кинув свою щітку на підлогу, сказав: «Тьху!» і «Ох, к бісу!»
and also “Hang spring-cleaning!” and bolted out of the house without even waiting to put on his coat.
а також «До біса весняне прибирання!» — і вискочив із дому, навіть не чекаючи, щоб надіти пальто.
Something up above was calling him imperiously, and he made for the steep little tunnel
Щось угорі владно кликало його, і він рушив до крутого маленького тунелю,
which answered in his case to the gravelled carriage-drive owned by animals whose residences are nearer to the sun and air.
який у його випадку відповідав посипаній гравієм під'їзній алеї, що належить тваринам, чиї оселі ближче до сонця й повітря.
So he scraped and scratched and scrabbled and scrooged and then he scrooged again and scrabbled
Тож він шкріб, і дряпав, і гріб, і пхався, а потім знову пхався, і гріб,
and scratched and scraped, working busily with his little paws and muttering to himself, “Up we go!
і дряпав, і шкріб, завзято працюючи своїми маленькими лапками й бурмочучи до себе: «Нагору!
Up we go!” till at last, pop! his snout came out into the sunlight,
Нагору!» — аж поки нарешті, гоп! — його писок не вигулькнув на сонячне світло,
and he found himself rolling in the warm grass of a great meadow.
і він побачив, що качається в теплій траві великої луки.
“This is fine!” he said to himself.
— Оце чудово! — сказав він сам до себе.
“This is better than whitewashing!”
— Це краще, ніж білити!
The sunshine struck hot on his fur, soft breezes caressed his heated brow,
Сонячне світло гаряче било в його хутро, м'які вітерці пестили його розпашілий лоб,
and after the seclusion of the cellarage he had lived in so long the carol of happy birds fell on his dulled hearing almost like a shout.
і після усамітнення в льоху, де він жив так довго, спів щасливих птахів упав на його притуплений слух майже як крик.
Jumping off all his four legs at once, in the joy of living and the delight of spring without its cleaning,
Підстрибнувши всіма чотирма лапами водночас, від радості життя й насолоди весною без її прибирання,