Про книгу
У центрі цього філософського роману — напружені стосунки між художником Безілом Голлуордом і його музою, надзвичайно вродливим юним Доріаном Греєм. На тлі Лондона кінця ХІХ століття історія досліджує глибокий вплив мистецтва й особистості, коли лорд Генрі Воттон знайомить вразливого Доріана зі світом цинічного гедонізму та небезпечного самопізнання.
Початок книги
THE PREFACE
ПЕРЕДМОВА
The artist is the creator of beautiful things.
Митець — творець прекрасних речей.
To reveal art and conceal the artist is art’s aim.
Відкривати мистецтво й приховувати митця — мета мистецтва.
The critic is he who can translate into another manner or a new material his impression of beautiful things.
Критик — це той, хто може перекласти на інший лад або в новий матеріал своє враження від прекрасних речей.
The highest as the lowest form of criticism is a mode of autobiography.
Найвища, так само як і найнижча, форма критики — це різновид автобіографії.
Those who find ugly meanings in beautiful things are corrupt without being charming.
Ті, хто знаходить потворні значення у прекрасних речах, зіпсовані, не будучи чарівними.
This is a fault.
Це вада.
Those who find beautiful meanings in beautiful things are the cultivated.
Ті, хто знаходить прекрасні значення у прекрасних речах, — культурні люди.
For these there is hope.
Для них є надія.
They are the elect to whom beautiful things mean only beauty.
Вони — обрані, для яких прекрасні речі означають лише красу.
There is no such thing as a moral or an immoral book.
Не існує такого поняття, як моральна чи аморальна книжка.
Books are well written, or badly written.
Книжки бувають добре написані або погано написані.
That is all.
Оце й усе.
The nineteenth century dislike of realism is the rage of Caliban seeing his own face in a glass.
Неприязнь дев’ятнадцятого століття до реалізму — це лють Калібана, який бачить власне обличчя у дзеркалі.
The nineteenth century dislike of romanticism is the rage of Caliban not seeing his own face in a glass.
Неприязнь дев’ятнадцятого століття до романтизму — це лють Калібана, який не бачить власного обличчя у дзеркалі.
The moral life of man forms part of the subject-matter of the artist,
Моральне життя людини становить частину предмета мистецтва,
but the morality of art consists in the perfect use of an imperfect medium.
але моральність мистецтва полягає в досконалому використанні недосконалого засобу.
No artist desires to prove anything.
Жоден митець не прагне нічого довести.
Even things that are true can be proved.
Навіть істинні речі можна довести.
No artist has ethical sympathies.
Жоден митець не має етичних симпатій.