Про книгу
Цей класичний роман розповідає про життя юної Сари Кру, вдумливої дівчинки з багатою уявою, яку відправляють з Індії до пансіону в Лондоні. Поки вона звикає до нового суворого оточення, історія розкриває її стійкість і внутрішній світ. Це зворушлива оповідь про дитинство, суспільне становище та силу зберігати гідність попри раптові тяжкі обставини.
Початок книги
1
1
Sara
Сара
Once on a dark winter's day, when the yellow fog hung so thick and heavy in the streets of London
Одного разу темного зимового дня, коли жовтий туман висів такий густий і важкий на вулицях Лондона,
that the lamps were lighted and the shop windows blazed with gas as they do at night,
що ліхтарі були запалені, а вітрини крамниць палали газом, як вони роблять уночі,
an odd-looking little girl sat in a cab with her father and was driven rather slowly through the big thoroughfares.
дивна на вигляд маленька дівчинка сиділа в кебі зі своїм батьком, і її везли досить повільно великими вулицями.
She sat with her feet tucked under her, and leaned against her father, who held her in his arm,
Вона сиділа, підібгавши під себе ноги, і притулялася до батька, який тримав її рукою,
as she stared out of the window at the passing people with a queer old-fashioned thoughtfulness in her big eyes.
поки вона дивилася у вікно на перехожих людей із дивною старомодною задумливістю у своїх великих очах.
She was such a little girl that one did not expect to see such a look on her small face.
Вона була такою маленькою дівчинкою, що ніхто не очікував побачити такий погляд на її маленькому обличчі.
It would have been an old look for a child of twelve, and Sara Crewe was only seven.
Це був би старий погляд для дитини дванадцяти років, а Сарі Кру було лише сім.
The fact was, however, that she was always dreaming and thinking odd things and could not herself remember any time
Насправді ж вона завжди мріяла й думала про дивні речі і сама не могла пригадати жодного часу,
when she had not been thinking things about grown-up people and the world they belonged to.
коли вона не думала б про дорослих людей і світ, якому вони належали.
She felt as if she had lived a long, long time.
Вона почувалася так, ніби прожила довгий-довгий час.
At this moment she was remembering the voyage she had just made from Bombay with her father, Captain Crewe.
У цю мить вона згадувала подорож, яку щойно здійснила з Бомбея зі своїм батьком, капітаном Кру.
She was thinking of the big ship, of the Lascars passing silently to
Вона думала про великий корабель, про ласкарів, що мовчки ходили по ньому туди
and fro on it, of the children playing about on the hot deck, and of some young officers' wives
й сюди, про дітей, що гралися на гарячій палубі, і про кількох молодих дружин офіцерів,
who used to try to make her talk to them and laugh at the things she said.
які, бувало, намагалися змусити її розмовляти з ними і сміялися з того, що вона казала.
Principally, she was thinking of what a queer thing it was
Головним чином вона думала про те, яка дивна це річ,
that at one time one was in India in the blazing sun, and then in the middle of the ocean,
що одного разу ти був в Індії під палючим сонцем, а потім посеред океану,
and then driving in a strange vehicle through strange streets where the day was as dark as the night.
а потім їхав у дивному екіпажі дивними вулицями, де день був темний, як ніч.
She found this so puzzling that she moved closer to her father.
Їй це здалося таким загадковим, що вона присунулася ближче до батька.