Про книгу
Ця збірка з п'яти казок відкривається історією про позолочену статую принца, який бачить злидні міста під собою і за допомогою ластівки роздає свої скарби бідним. Інші казки — «Соловей і троянда», «Велетень-егоїст», «Відданий друг» і «Чудова ракета»: історії про співчуття, любов і марнославство.
Початок книги
The Happy Prince.
Щасливий Принц.
High above the city, on a tall column, stood the statue of the Happy Prince.
Високо над містом, на високій колоні, стояла статуя Щасливого Принца.
He was gilded all over with thin leaves of fine gold,
Він був увесь вкритий тонкими листками чистого золота,
for eyes he had two bright sapphires, and a large red ruby glowed on his sword-hilt.
замість очей у нього були два яскраві сапфіри, а великий червоний рубін сяяв на руків’ї його меча.
He was very much admired indeed.
Ним справді дуже захоплювалися.
“He is as beautiful as a weathercock,” remarked one of the Town Councillors
«Він такий же гарний, як флюгер», — зауважив один із міських радників,
who wished to gain a reputation for having artistic tastes;
який хотів здобути репутацію людини з мистецькими смаками;
“only not quite so useful,” he added, fearing lest people should think him unpractical, which he really was not.
«тільки не такий корисний», — додав він, боячись, щоб люди не подумали, що він непрактичний, яким він насправді не був.
“Why can’t you be like the Happy Prince?” asked a sensible mother of her little boy who was crying for the moon.
«Чому ти не можеш бути таким, як Щасливий Принц?» — запитала розважлива мати свого маленького хлопчика, який плакав, бо хотів місяць з неба.
“The Happy Prince never dreams of crying for anything.”
«Щасливому Принцові й на думку не спадає плакати за чимось».
“I am glad there is some one in the world
«Я радий, що є хтось у світі,
who is quite happy,” muttered a disappointed man as he gazed at the wonderful statue.
хто цілком щасливий», — пробурмотів розчарований чоловік, дивлячись на чудову статую.
“He looks just like an angel,” said the Charity Children
«Він схожий на справжнього ангела», — сказали діти з притулку,
as they came out of the cathedral in their bright scarlet cloaks and their clean white pinafores.
коли виходили з собору у своїх яскраво-червоних плащах і чистих білих фартушках.
“How do you know?” said the Mathematical Master, “you have never seen one.”
«Звідки ви знаєте? — сказав Учитель математики. — Ви ж ніколи жодного не бачили».
“Ah! but we have, in our dreams,” answered the children;
«Ах! Але ми бачили, у наших снах», — відповіли діти;
and the Mathematical Master frowned and looked very severe, for he did not approve of children dreaming.
і Учитель математики насупився і став дуже суворим на вигляд, бо не схвалював, щоб діти бачили сни.
One night there flew over the city a little Swallow.
Однієї ночі над містом пролітала маленька Ластівка.
His friends had gone away to Egypt six weeks before, but he had stayed behind,
Її друзі відлетіли до Єгипту шість тижнів тому, але вона залишилася,
for he was in love with the most beautiful Reed.
бо була закохана в найкрасивішу Очеретинку.